Динамічна реносцинтиграфія

ДИНАМІЧНА РЕНОСЦИНТИГРАФІЯ (ДРСГ) –методика візуалізації нирок та сечовивідних шляхів сцинтиграфічним методом на гамма-камері з метою визначення параметрів накопичення і виведення нефротропних радіофармпрепаратів (РФП) канальцевого та клубочкового механізмів елімінації. ДРСГ об’єднує всі переваги більш простих методик (радіонуклідна ренографія, сканування нирок) і на відміну від них має більш широкі можливості обробки діагностичної інформації завдяки використанню комп’ютерних систем.


Задачі ДРСГ:

1. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та ефективного ниркового плазмотоку (ЕНП).
2. Оцінка параметрів секреторно-екскреторної здатності нирок.
3. Оцінка ступеня порушень уродинаміки.
4. Визначення початкових ознак ХНН.
5. Визначення наявності пасивних міхурово-сечовідних рефлюксів (МСР) та їх інтенсивності.

Радіофармацевтичне забезпечення. Для виконання цих завдань використовують хімічні сполуки, які проходячи через нефрон надають об’єктивну інформацію про ЕНП, ШКФ та виведення цих препаратів в миску нирки і далі по сечоводам в сечовий міхур. Виділяють 2 основні групи таких РФП за механізмом їх елімінації – канальцеві та клубочкові. До РФП з канальцевим механізмом елімінації відносяться гіпуран, мічений 131J або 123J, 99mTc–MAГ3 (меркаптоацетилтригліцин), 99mTc–ЕС (етилендицистеїн). Клубочкові РФП дозволяють досить точно визначити ШКФ. До них відносять 99mTc – ДТПА (пентатех) та 99mТс-фосфати (пірофосфат, метилендифосфонат). 

Активність РФП на дослідження розраховується на масу тіла пацієнта і в середньому становить: для 131J-гіпурана – 0,11МБк/кг; для 99mTc-ДТПА – 2МБк/кг; 99mTc-фосфатів – 1,5-2 МБк/кг; 99mTc – MAG3 та 99mTc - ЕС – 3МБк/кг. 

Ефективна доза опромінення пацієнтів – це спеціальна еквідозиметрична величина. Вона розраховується як сума вкладів еквівалентних доз в опромінених органах і тканинах на відповідні тканинні фактори. 

 

Ефективні дози опромінення пацієнтів при ДРСГ залежно від віку та виду РФП

 

Нуклід
РФП
Ефективна доза залежно від віку (мЗв/МБк)
 
 
1 рік
5 років
10 років
15 років
18 років
99mTc
EC
0,009
0,008
0,007
0,006
0,0042
99mTc
MAГ3
0,0087
0,0076
0,007
0,006
0,0042
99mTc
ДТПА
0,026
0,014
0,010
0,0065
0,0052
99mTc
фосфати
0,035
0,016
0,011
0,0075
0,0059

 

Умови проведення ДРСГ
1. Звичайний фізіологічний режим (легкий сніданок) та 100-200 мл чаю або мінеральної води (за 30 хвилин до дослідження);
2. Порожній сечовий міхур;
3. Нерухомість пацієнта під час дослідження;
4. Люголізація щитоподібної залози при дослідженнях з 131J-гіпураном.
5. Вибір найбільш оптимального нефротропного РФП для кожного хворого та нозологічної форми захворювання у відповідності із завданнями дослідження.


Методика проведення ДРСГ. Дослідження виконують в сидячому положенні хворого спиною до детектору гамма-камери. Детектор встановлюють таким чином, щоб його серединна вертикальна вісь була паралельна хребту, а горизонтальна – знаходилась на рівні XII ребер. РФП вводять внутрішньовенно із розрахованої активності в об
ємі 0,3-0,5 мл швидко. Після введення РФП проводиться запуск компютерної програми і починається збір інформації з експозицією 1 кадр за 1 хвилину. Тривалість дослідження – 30 хвилин. 


Етапи обробки діагностичної інформації. Отримані дані аналізують у декілька етапів:
1. Візуальна оцінка під час дослідження надає первинну інформацію про ступінь візуалізації нирок на кожній хвилині, наявність візуалізації сечоводів та часу появлення зображення сечового міхура.
2. Покадровий перегляд сцинтиграфічного зображення нирок надає попередню інформацію про функцію паренхіми і стан уродинаміки.
3. Аналіз за “зонами інтересу”.
Для оцінки функції кожної нирки і очищення крові від РФП на одному з кадрів реносцинтиграми виділяють «зони інтересу»: серце, ліву та праву нирки (мал.1). В результаті компьютерної обробки «зон інтересу» аналізуються три криві, що відображають транспорт РФП через серце (серцева), праву та ліву нирки (ренограми). Криві аналізуються в системі координат «активність-час», яка дозволяє проводити розрахунок часових параметрів проходження РФП через вибрані «зони». По серцевій кривій розраховуються швидкісні параметри очищення крові, проводиться розрахунок ШКФ і ЕНП. Ренограма кожної нирки в нормі містить два сегменти: висхідний (накопичувальний) та низхідний (видільний) (мал.2). По ренограмам розраховуються часові параметри транспорту РФП. В точці максимуму накопичення РФП (3-5 хвилина) загальний рахунок на екрані аналізатору гамма-камери приймається за 100% і визначається вiдсотковий вклад кожної нирки. В нормі допускається різниця в накопиченні РФП в 10-15%.

 

     


4. Посегментний аналіз. Проводиться оцінка верхнього, середнього та нижнього сегментів кожної нирки. В нормі функціональна активність сегментів різна: максимально активний середній сегмент і мiнiмально активний – верхній.
5. Аналіз секреторно-фільтраційної та екскреторної функції кожної нирки проводиться розрахунком основних параметрів її функціональної здатності. Програми обробки реносцинтиграфічних досліджень і сучасне радіофармацевтичне забезпечення дозволяють більш точно, ніж лабораторні методи, оцінити фільтраційну і екскреторну здатність нирок. Програми обробки даних ДРСГ уніфіковані і полягають у розрахунку наступних основних параметрів функціональної здатності нирок:
Тмах – час максимального накопичення РФП в нирках (хв). Відображає секреторну ємність нирок при дослідженнях з канальцевими РФП і час максимальної ШКФ при використанні клубочкових РФП.
Т1/2мах – час напіввиведення РФП з нирок (хв). Параметр відображає екскреторну здатність нирок.
Т2/3мах – час виведення 2/3 активності РФП з нирок (хв). Застосовується при дослідженнях з РФП, які швидко елімінують (99mTc–MAГ3 і 99mTc–ЕС).
Е30 - процент виведення РФП до 30-ї хвилини дослідження (%); Оцінюється у випадках коли Т1/2мах за відведений час дослідження не наступив.
ПВ – показник Вінтера (%). Дозволяє оцінити швидкість очищення крові при дослідженнях з канальцевими РФП.
Т1/2 крові – період напівочищення крові (хв). Оцінюється при дослідженнях з клубочковими РФП.
K3/L3 – відношення нирка/печінка на 3-й хвилині дослідження. Показник використовується для діагностики ступеня ХНН.
ШКФ (мл/хв) – окрема, загальна, стандартизована на площу тіла.
ЕНП (мл/хв) - окремий, загальний, стандартизований на площу тіла.

 

Методика визначення ЕНП та ШКФ заснована на розрахунку кліренсу нефротропних РФП з визначенням загального кліренсу без отримання проб крові та сечі і базується на математичній обробці серцевої кривої. Зменшення радіоактивності нефротропного РФП з часом описується експонентою і формула розрахунку кліренсу препарату має вид:
С=V x K, де
С – загальний кліренс (мл/хв).
V – об
єм розподілення РФП (мл).
К – константа швидкості елімінації (хв-1) – це відношення натурального логарифму 2 (0,693) до перiоду напівочищення крові (Т1/2) на вільній експоненті (після 9-ої хвилини).
Для РФП з клубочковим механізмом елімінації стандартизований об
єм розподілення приймається за 7,5% маси тіла, для канальцевих РФП – за 17%. Величину кліренсу нормують на стандартну поверхню тіла - 1,73 м2.


Кінцева формула розрахунку ЕНП і ШКФ має такий вид:


ЕНП =
(Мх0,2):( Т1/2 хS) мл/хв

ШКФ = (Мх0,9):( Т1/2 хS) мл/хв, де

М – маса тіла пацієнта (в грамах).
Т1/2 – період напівочищення крові за вільною експонентою (хв).
S – поверхня тіла пацієнта (м2).
Отримані дані значень ЕНП і ШКФ порівнюють з їх відповідними величинами. Для цього використовують відповідні рівняння:
ЕНП = 840,0 – 6,44 х вік
ШКФ = 153,2 - 0,96 х вік

ШКФ і ЕНП розраховують окремо на кожну нирку по відношенню радіоактивності нирки на третій хвилині з відраховуванням фона тіла для клубочкових РФП і на 2-й хвилині для канальцевих РФП по динамічній сцинтиграмі. Зменшення ШКФ до 70 мл/хв свідчить про зменшення функціонуючої маси нефронів на 30-35%.

Типи патологічних ренографічних кривих.

1. Паренхіматозний – характеризується уповільненням часових параметрів транспорту РФП (секреторно-екскреторних або фільтраційно-екскреторних процесів). На відміну від нормальної ренограми має пологий двох сегментний характер та декілька меншу амплітуду (за рахунок зменшення кількості функціонуючих нефронів). Такий тип кривої зустрічається при запальних захворюваннях нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит), сечокам
яній хворобі, артеріальній гіпертензії ниркового генезу.
2. Рефлюксний – це різновид паренхіматозного типу, який характеризується наявністю двох- або трьох хвильового екскреторного сегменту. Такий тип кривої зустрічається при наявності сечовідно-мискових рефлюксів.
3. Обструктивний – характеризується значним уповільненням екскреторної здатності нирок. Другий сегмент ренограми може бути відсутнім (висхідний тип) або мати форму плато (каскадно-обтураційний тип). Такі криві зустрічаються при гідронефрозі, сечокам
яній хворобі, пухлинах нирок.
4. Ізостенурічний – у такого типу кривої є два сегменти: судинний та екскреторний (секреторний сегмент відсутній). Ця крива низькоамплітудна та характерна для гіпоплазії нирки (однобічний варіант) або ХНН (двобічний варіант).
5. Афункціональний – крива має вигляд прямої лінії з низькою амплітудою без диференціації на сегменти і є свідченням відсутності в нирці функціонуючої паренхіми.


Показання до динамічної реносцинтиграфії.

1. Гострий та хронічний пієлонефрит.
2. Гострий та хронічний гломерулонефрит.
3. Сечокам
яна хвороба.
4. ХНН.
5. Артеріальна гіпертензія.
6. Аномалії положення, кількості та розвитку нирок.
7. Оцінка функції трансплантованої нирки.


Переваги ДРСГ порівняно з іншими променевими методами дослідження:

 

1. ДРСГ - функціональний метод дослідження.

2. Обєктивна оцінка ШКФ та ЕНП, окремої функції кожної нирки.

3. Використання короткоживучого ізотопу 99mTc, що значно знижує променеве навантаження на організм досліджуваного.

4. Встановлення рівня порушення прохідності сечоводу і визначення МСР.

5. Відсутність алергічних реакцій на введення РФП.

6. Компьютерна обробка отриманих результатів з використанням стандартних програм.

 

← Назад

by IDEI.TOP

EIGRY.TOPALLNEWS.TOP